Наслідки блокади: зміна акцентів та підходів


блокада забор туман
pixabay.com

Розвиток ситуації в ОРДЛО змусив українську владу офіційно перервати на невизначений термін транспортне сполучення з неконтрольованими територіями. Політичні та економічні наслідки цього кроку ще належить оцінити, оскільки далеко не всі вони лежать на поверхні.

А ешелони вже рушили на північ

Президент особисто запропонував Раді національної безпеки та оборони перервати транспортне сполучення з територією ОРДЛО. Причина цього проста — підприємства, які донедавна сплачували податки та військовий збір до українського бюджету, перестали це робити, оскільки отримали зовнішніх кураторів, переважно з російськими паспортами.

Лідер бойовиків самопроголошеної ДНР Захарченко заявив, що ешелони з вугіллям вже рушили до Росії. Хоча прем’єр-міністр Володимир Гройсман переконаний, що росіяни не зможуть продавати видобуте в українських надрах, Кремль, швидше за все, не ставить такої мети. Для нього важливіше інше: зменшити надходження до українського бюджету та власні витрати на утримання самопроголошених республік.

Шляхи без виходу

Ситуація навколо блокади змінилася буквально протягом позаминулого тижня, причому рішення надати блокаді офіційний статус виглядає аргументованим. Річ у тому, що блокувальники діяли дедалі агресивніше, пішли на загострення конфлікту з правоохоронцями. Якщо у Кривому Торці затримати більше 40 учасників блокади вдалося без великих проблем, то наступного дня у Слов’янську народний депутат Володимир Парасюк надто хизувався власним статусом, що призвело до конфлікту з правоохоронцями.

забор блокада

pixabay.com

Спроба парламентської фракції «Народний фронт» забезпечити виступ представників Національної поліції та Нацгвардії з парламентської трибуни завершилася скандалом. У цілому ситуація на сході України ставала все більш напруженою, і значною мірою вимушене рішення РНБО швидше позначило шляхи виходу з кризи, ніж повністю її вирішило.

Раз блокада, два блокада…

Україні немає сенсу чіплятися за транспортне сполучення з ОРДЛО, звідки тепер не надходитимуть товари та сировина. Ініціатори блокади значною мірою добилися свого, адже вона обговорювалася в контексті ухвалення закону про окуповані території, на якому наполягає «Самопоміч». Лідер цієї партії Андрій Садовий недавно виступив з ініціативою про евакуацію з ОРДЛО українських громадян, що не хочуть жити в умовах окупації. Звучить шляхетно та привабливо, проте реального механізму здійснення подібних добрих намірів на сьогодні немає. Щодо Садового, то у нього на порядку денному поєднання в інформаційному просторі двох понять — «сміттєва блокада Львова» та «блокада торгівлі на крові», і у цьому лідеру «Самопомочі» є чимало охочих допомогти.

Політична відповідальність за економічну кризу

Питання блокади перевезень на Донбасі використовується опозиційними політиками вельми активно, адже весна — це традиційний час пожвавлення політичної активності, час спроб організувати наступ на владу під яскравими гаслами.

блокада забор

pixabay.com

Порошенко пообіцяв виставити рахунок «Самопомочі» та «Батьківщині» як організаторам і промоутерам блокади, проте йдеться швидше не про пряме відшкодування збитків, а про політичну відповідальність. Однак про неї можна буде говорити хіба що під час виборів, які сьогодні навряд чи підуть країні на користь. Владі не завжди вдається знайти аргументи, аби переконати громадян в адекватності власної позиції.

Занепокоїлись і не дали транш

За кордоном реакція на офіційну блокаду транспортного сполучення з ОРДЛО була прогнозовано важкою. Росія передбачувано назвала цей крок порушенням Мінських домовленостей; Франція та Німеччина висловили занепокоєння цим рішенням української влади; у США та ЄС оголосили про наміри спостерігати за тим, як блокування транспортного сполучення вплине на населення неконтрольованих територій. Там проживає, за різними оцінками, не менше 3 мільйонів чоловік, і вони значною мірою позбавлені засобів до існування. Хоча можливість транспортування гуманітарних вантажів збережено, навряд чи це можна порівняти з можливістю тисяч людей працювати та отримувати принаймні якусь платню на регулярній основі.

Неприємною стала звістка про перенесення на невизначений термін надання Україні чергового траншу кредиту МВФ. Хоча сума у мільярд доларів для вітчизняної економіки не є критичною, вона має швидше психологічне значення як сигнал для потенційних інвесторів. Нашій державі потрібні кошти для розвитку економіки, а не лише невеликі суми для латання дірок у платіжному балансі країни.

Перспективи безперспективні

Поки що курс гривні не відчув наслідків припинення транспортного сполучення на Донбасі, однак Україна може втратити значну частину власного експортного потенціалу. Наша держава постійно бореться за входження до чільної десятки експортерів металургійної продукції, і після втрати контролю над чотирма десятками підприємств навряд чи втримається у цьому не так привілейованому, як вигідному економічному клубі.

блокада забор небо

pixabay.com

Перспектива закуповувати антрацит за кордоном також навряд чи позитивно вплине на курс національної валюти, оскільки ціни на світових ринках є набагато вищими за ті, які встановилися всередині України. І навіть суттєве скорочення обсягів закупівлі буде серйозним випробуванням для бюджету країни. Також логічно припустити, що незабаром зростуть тарифи на електроенергію, оскільки подорожчання енергоресурсів вплине на вартість виробництва. Тобто влада опиняється перед непростою дилемою: перекласти тягар подорожчання на плечі громадян і отримати сплеск соціального незадоволення або ж — на плечі виробників, зменшуючи тим самим конкурентоспроможність української продукції на світових ринках.

Є ще один важливий момент: припинення транспортного сполучення суттєво ускладнить для України зв’язок з непідконтрольними територіями, мешканці котрих будуть і далі вірити російській пропаганді, отримавши підтвердження того, що Батьківщина від них остаточно відвернулася. Чи варті електоральні дивіденди того, щоб залишити напризволяще понад 3 млн. співгромадян, серед яких далеко не кожен є сепаратистом, — питання, на жаль, риторичне.

Коли немає згоди, то чи буде лад?

Кризова ситуація, яка склалася через блокаду, потребує неординарних рішень з боку влади. Мова йде насамперед про уряд та Верховну Раду, оскільки вони у парламентсько-президентській республіці несуть відповідальність за ситуацію в країні. Подібні рішення потребують узгоджених дій та відмову від боротьби одне з одним, проте сподіватися на це сьогодні не випадає. Отже, є підстави припустити, що криза не буде розв’язана, а у кращому випадку відтермінована у своєму розвитку. Шкода, що на четвертому році протистояння з Росією політики продовжують поводитися так, ніби нічого екстраординарного в країні не відбувається.

Євген Магда, «Вісті COOP»

Есть вопрос? Расскажи о проблеме и дай задание журналисту

Полезная информация? Возможно, она пригодится и твоим друзьям. Поделись в соцсетях!


Понравился материал? Читай наш паблик-аккаунт в Viber , каждый вечер мы публикуем там по 3 самых интересных материала за день!

Есть что рассказать? Напиши нам колонку !
95 queries in 0,626 seconds.